Прийміть дитину як долю такою, як вона є за статтю та зовнішнім виглядом.
Пам’ятайте про високу потребу сина чи дочки у вашій любові, адже в цей час найбільше розвиваються емоції та довіра до людей.
Не залишайте дитину надовго саму.
Не передавайте її родичам, як естафету.
Частіше грайтеся з малюком, займайтеся з ним його улюбленою справою.
Проявляйте співчуття, розуміння його проблем, готовність допомогти.
Звільніться від надмірної опіки та контролю за дитиною.
Визначайте у присутності дитини свої помилки і прорахунки.
Не підсилюйте штучно вимоги до її поведінки та діяльності.
Надавайте дитині право на вибір, учіть його реалізувати це право.
